Воєводін Юрій Михайлович: некролог
Вчора, 3 липня 1980 року, на п’ятдесят сьомому році життя, після важкої і тривалої хвороби помер член бюро Комунарського комітету Компартії України, депутат Ворошиловградської обласної Ради Народних депутатів, ректор Комунарського гірничо – металургійного інституту, кандидат технічних наук, професор Юрій Михайлович Воєводін.
Ю. М. Воєводін народився 19 серпня 1923 року в місті Харкові. Член КПРС з 1944 року. Трудову діяльність почав одразу по закінченні середньої школи у 1941 році – слюсарем на заводі у місті Омську.
З травня 1942 року брав участь у бойових діях Радянської Армії на фронтах Великої Вітчизняної війни. Був поранений.
По війні Ю. М. Воєводін вступив до Харківського гірничого інституту, який закінчив з відзнакою. Працював на кафедрі гірничих машин і рудникового транспорту названого інституту спочатку – аспірантом, затим – асистентом, доцентом.
1953 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.
З 1957 року у щойно організованому Комунарському гірничо – металургійному інституті працював заступником директора по навчальній і науковій роботі. З 1959 року — ректор нашого інституту.
Професор Ю. М. Воєводін своїми численними науковими працями зробив вагомий внесок у вдосконалення гірничої техніки і технології видобування вугілля.
На всіх постах, які йому доручались, Юрій Михайлович Воєводін проявив себе вмілим організатором, принциповими і вимогливим керівником. Особливо яскраво виявилися ці якості Ю. М. Воєводіна, коли він займав посаду ректора КГМІ.
З властивими йому глибокими знаннями, наполегливістю і послідовністю, почуттям високої відповідальності він займався корінними питаннями розвитку інституту, дбав про піднесення на рівень сучасних вимог всіх ланок діяльності учбового закладу.
З його іменем пов’язані становлення, розвиток і розквіт очолюваного ним інституту, що за роки свого існування перетворився в один з найбільших вищих учбових закладів республіки. Величезна працьовитість, уважне ставлення Юрія Михайловича до людей здобули йому глибоку повагу всіх, хто працював з ним поруч, знав його.
Юрій Михайлович Воєводін неодноразово обирався членом Ворошиловградського обласного комітету Компартії України, членом Комунарського міського комітету Компартії України, членом бюро міськкому партії, членом партійного комітету вузу. Він був депутатом Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів сімнадцятого скликання. Член обкому профспілки працівників освіти вищої школи і наукових установ.
Декілька років поспіль Ю. М. Воєводін очолював Раду ректорів Ворошиловградського вузівського центру.
Багато сил, енергії віддавав розвитку і зміцненню інтернаціональних зв’язків з Угорською Народною Республікою, був головою Комунарського міського відділення товариства радянсько – угорської дружби.
Заслуги Ю. М. Воєводіна перед Комуністичною партією Радянською державою відзначені орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями і почесними знаками.
Світлий образ Юрія Михайловича Воєводіна, вірного сина партії і народу, людини великої душі, прекрасного товариша, збережеться в наших серцях назавжди.
Ректорат, партком, профком, місцевком, комітет ЛКСМУ інституту.
Ленінець. – 1980. – 4 липня. – С. 2.